Скрябін

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.



книги

Сообщений 61 страница 90 из 164

61

Вербер... Чесно кажучи, не пам'ятаю. Отже, або читав, але давно, або, скоріш за все, не читав зовсім. І що він написав? Є щось достойне?

62

Ну я почав читати трилогію "Империя Ангелов - Мы Боги - Отцы наших отцов". Дуже класно пише, легко і глибоко (майже як Коельо)))) Раджу почитати, багато ідей і концептуально.

63

Ну якшо як Коельо, то якось в мене зникає бажання його читати )
То це як, псевдофілософія у ключі Коельо? Або шось інше?

64

Інше, я ж зазначив що Коельо тільки у плані легкості письма.

А що до псевдо-філософії, то я тебе чудово розумію - самому ця тема наболіла))) Хоча, він гарний письменник... Найбільше що я в ньому не люблю, так це його фанатки: люди які вважають себе філософами після прочитання його книг...
Йому краще було б бути психоаналітиком)

65

Гм, так то шо за книжки? ПРО ЩО  вони? )

66

Імперія янголів, ну це суто постмодерністська книга. Там про чувака, який помирає і стає янголом, про те як він опікає своїх людей, про проблеми які постають перед янголами і як він їх вирішує... у двох слова не переадти... Там дуже цікаво закручуються такі собі міні-інтриги на фоні глобальної... Воно того варте, хоча б для розширення світогляду.
Ми Боги - це вже продовження, коли він потрапляє у школу богів...

67

Ну шо ж, почитаю... Але вже насторожує те, шо в котрий вже раз суто людські громадські інститути переносять куди тільки можна. На небеса, як в даному випадку.
В свою чергу, повторю - обов'язково прочитай Лема, ну хоча б найвідоміше, мабуть - Соляріс.

68

Обов*язково прочитаю....

Ну так це і є одна зі складових постмодерністської літератури - спецефічна інша реальність...

Я так розумію ти любиш серйозно літературу, сильну, таку щоб за серце хапало? Думаю По і Гофман твої улюбленці)

69

По улюблений, з Гофманом ти трохи прогадав ) А от про Кафку забув!

70

Ну... Блін, знаєш скіко таких письменників було, чиї слова пробирали наскрізь - всіх не перелічити...

71

Та так ) А ше можна згадати Достоєвського, який, чи не єдиний з російської літератури, змушує читача страждати, хоча сам читач цього, звичайно, не бажає. Камю деякі речі можна навести у приклад. Коротше, тисячі їх... І це радує!

72

Достоєвський реаліст, якщо я не помиляюся... Той самий Бальзак змушує страждати - я коли прочитав "Отєц Горіо" - мені хотілося блювати від ненависті до цього світу.

73

Здається, таки реаліст, я в цьому не шарю :)
Так, пам'ятаю, як, прочитавши перший раз Бальзака (навіть не пам'ятаю шо), я на короткий час став мізантропом (щоправда, тоді я ше не знав шо то таке :) )

74

Я завтра буду до модулю готуватися - точно знайду, що до Достоєвського)

Так, мужик сильно писав. Не дарма кажуть, що літературна Франція це саме Франція Бальзака (як літературна Росія - це Толстой та Достоєвський). Якщо узяти усі його епопеї і поєднати, то це справді буде цілий світ...

75

На рахунок Толстого і Достоєвського не знаю, Толстого я читати ну геть не можу. Якісь у нього картонні персонажі. Ось, наприклад, у Гончарова, як мені здається, Обломов "живіший" і з більшою симпатією виписаний, аніж позитивні герої (нажаль, не пам'ятаю, як їх звати :-[ )

76

Хм... Тут вже справа смаку... А що до картонності персонажів категорично не погоджусь, це не типажі, це характери, при чому глибокі і різні...

77

А все-таки, ІМХО, якісь картонні в нього характери :)

78

ІМХО то таке....)))

Взагалі багато читаєш?

79

Ну не сказав би шо багато, особливо зара. В гуртожитку особливо не почитаєш, хіба шо технічну типу "Функціонального аналізу" або "Лекцій з вищої математики" Мишкіса =)
Але стараюсь хоча б одну книжку на тиждень, все-таки зовсім тупіти не хочеться. А раніше то, звичайно, побільше читав, так шо тепер можна і перечитати, як забув.
Доволі часто перечитую того ж Лема, все ніяк не можу осилити його теорію літературного твору "Філософія випадку" - страшна річ, але ж яка захоплююча! Нажаль, доводиться читати подібну літературу зі словником під рукою - не вистачає бази (

80

Varibobu, у гуртожитках не те що читати... у гуртожитках навіть спати нормально рідко виходить...  А ці підручники, бо і так і так нічо не зрозумієш?)))
Хм... тобто термінологічної бази, чи ти читаєш на мові оригіналі?)

81

Так, саме термінологічної бази і не вистачає ) Ті ж філософські терміни досить незрозумілі. Ну, поки що якось викручусь.
На рахунок гуртожитків - я, наприклад, вчора не спав взагалі, але хоча б почитав досита ))
А підручники - ну що ж, люблю математику  :crazy:

82

Якщо треба, то в мене десь була ссилка на гарний філософський словник - можу пошукати...

83

В електронному вигляді? Ой не знаю, я, можливо, надто старомодний, але мені краще потримати книжку в руках...

84

Я теж більш люблю реальні книги (ну там щоб понюхати, погризти, полапати), але що лишається робити, якщо немає...

85

Ну, взагалі-то, в мене вдома є невеличка Філософська енциклопедія, а також Словник іноземних слів. Але цього явно не вистачає...

86

Пам*ятаєш ти писав що тобі все одно до якої художньої системи відноситься книга, про усілякі там художні особливості, мовляв тобі головне читати і найголовніше це книга (тобто без культурного контексту)...
Я наприклад більш добре розумію сутність книги та саму її системність чи безсистемні, коли знаю її контекст, як вона писалася і для чого, у якому оточенні, в який час і чим вона така рас така отака....

87

Ні, такого я не писав. Культурний контекст - то вже як додаткова інформація. Аби зрозуміти мотивацію автора. Це якраз мені цікаво. Але, нажаль, це зараз набагато важче знайти. Ось, наприклад, мотивацію Пєлєвіна можна зрозуміти, почитавши хоча б його біографію. Ну, це для мінімуму відомостей.

88

По суті, саме з біографії можна вивести велику частину сенсів твору...
як не крути, але людина пише про себе, і вона чимось мотивована писати саме так...

89

Але це не завжди лежить на поверхні, і досить рідко має життєві аналоги.

90

Не згоден...
Я хоч зараз можу тобі провести купу аналогій з життям авторів і проявом цього у їх творчості